Сучасний український прапор народився під час революції. Це був 1848 рік, славнозвісна «Весна народів» – революційна хвиля, що захлиснула всю Європу. Тоді, улітку, українці Галичини визначили сині та жовті кольори прапором своєї нації, вивісивши синьо-жовтий стяг над ратушею Львова.

Чому саме синьо-жовтий? Тому що з давніх часів гербом Львівської землі був золотий лев, що лізе на золоту ж скелю на фоні синього неба. Так, звичайно, синій та жовтий кольори інколи використовували і козаки, і воїни Русі, і ще багато хто до 1848 року. Але саме так і саме тоді, у середині 19 сторіччя, синьо-жовтий прапор став прапором нації.

І було б дивно, насправді, щоб наш прапор народився інакше. Не міг він, як прапор Росії, наприклад, бути вигаданий царем і призначений офіційним наказом. Ні, прапор України мав народитися саме у революції. Саме на барикадах.

І народився.

Скільки війн пройшло з того далекого року під цим прапором, скільки революцій, скільки полеглих героїв накривали їм, скільки ворогів бачили його останнім поглядом в житті?

Багато.

Це було у Австро-Угорщині і в Російській імперії, яких вже немає. Це було у Третьому Рейху і у СРСР, яких вже немає.

А Україна є. І є її прапор.

Пам‘ятайте, як він народився. Він не міг народитися інакше.

Пам‘ятайте про це завжди.